Організація корисного і цікавого дозвілля в лісі
Плануючи прогулянку до лісу, батьки мають заздалегідь потурбуватися не лише про відпочинок, а й про корисні та цікаві враження для дитини.
Потрапивши в ліс, влаштуйте "тихе" полювання. Завдань для пошукової діяльності дітей у лісі можна вигадати дуже багато, зокрема:
- знайти шишки, жолуді, горішки і викласти чи виготовити з них будь-які фігурки;
- відшукати гілочки, корінці цікавої форми, які можуть стати основою для художнього виробу;
- зібрати шматочки кори різних дерев;
- зібрати для гербарію квіти, листя дерев, кущів тощо.
Та, пропонуючи такі завдання, слід застерегти малечу від неприємностей: трава може вколоти або порізати.
А ще слід пам'ятати, що в лісі є отруйні рослини. Будьте уважними!
Зібрані плоди дерев та інші знахідки варто розкласти у прозорі баночки чи коробочки з наклеєним малюнком дерева, квітки чи листя. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці.
Прогулянка лісом має бути насичена радісними враженнями сприйняття різноманітних яскравих об' єктів і явищ світу тварин, рослин, неживої природи, практичним експериментуванням з ними. Учіть дітей розрізняти дерева, кущі, трави, упізнавати і називати тварин, птахів за яскравими ознаками зовнішнього вигляду, характером пересувань (білка стрибає, птах літає), звуками, які вони видають (дятел стукотить, зозуля кукує).
Під час відпочинку послухайте разом з дитиною звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний спів, свист вітру тощо. Нехай дитина походить між деревами й обере те, яке їй найбільше до вподоби, підійде до нього, погладить кору, притулиться, розповість про свої відчуття.
При такому єднанні дитини з природою важливо забезпечити їй опору на чуттєве пізнання, сприяти накопиченню позитивного досвіду спілкування з природою, зародженню інтересу, радості від цього процесу.
Корисним для дитини будуть завдання, які поповнять її тактильний та чуттєвий досвід, відчуття: обійняти берізку, сосну, ялинку і відчути, яка кора на дотик? Як пахне листя чи хвоя?
Таке живе спілкування з природою гармонізує самопочуття та емоційний стан дитини.
Якщо ви плануєте бути в лісовій зоні декілька днів, можна використати такий варіант розваг, як пошук скарбів. Заховайте в кущах, на дереві чи під камінням "скарб", роздайте дітям мапи, де позначено його місце знаходження, і вирушайте на пошуки.
Захопливою може бути гра в слідопитів. Розпізнавання слідів - справа не лише цікава, а й корисна. Адже при цьому розвивається спостережливість, мислення, уява. Якої величини слід? Кому він належить: людині, тварині, птахові, комасі, чи ще комусь?
Ці запитання обов'язково зацікавлять дитину. Не сумнівайтесь, її відповіді будуть різними, навіть фантастичними.
Насамкінець - декілька слушних порад:
- завжди надавайте дитині можливість самостійно відшукувати відповідь - це вчитиме її міркувати, намагатися самостійно розв'язувати проблеми;
- заохочуйте допитливість дитини;
- відповідайте на всі дитячі запитання точно і доступно;
- хваліть дитину за цікаве запитання, за прагнення до пізнання;
- не смійтеся над елементарними чи абсурдними запитаннями: кожна дитина має право не знати або помилятися;
- учіть дитину не лише ставити запитання, а й намагатися самостійно знаходити відповіді на нього.
НЕБЕЗПЕЧНА ПРИРОДА
Для міської дитини виїзд у ліс - і свято, і дивовижна невідомість. Але такий похід приховує у собі не тільки низку цікавих відкриттів, але і безліч несподіваних небезпек. І не важливо, що йдете ви в ліс, де не були помічені хижі тварини і змії. Неприємні несподіванки можуть підстерігати малюка навіть у лісопарку.
Наприклад:
Гілки. Виравшись із приміщення на простір, малюк біжить уперед, не розбираючи дороги, і може наткнутися на гілки, що стирчать на всі боки. Якщо ви тільки раз попередите його про це - обов'язково забуде і, в кращому разі, подряпаться, а про гірше і говорити не хочеться.
Ями. Самі по собі безпечні, якщо бігти не дивлячись під ноги, можна впрасти та боляче забитися. Попередьте дитину, що бігати в лісі не можна. Краще пробігтися на відкритій галявині.
Неїстівні гриби і ягоди. Усе, що може знайти дитина в лісі, - неїстивне. Навіть якщо не зичайна суниця. Перш ніж малюк покладе її до рота - дорослому необхідно підтвердити походження цієї ягоди, та і обполоснути її водою не буде зайвим. Майте на увазі, що суницею діти можуть називати будь-які ягоди, зокрема вовчі. Тому не варто їм вірити на слово. Чесно попередьте малюка, що в лісі зустрічається багато отруйних рослин, ягід і грибів, і тому, якими б красивими не були мухомор і обсипаний фіолетовими ягодами кущ, рвати і куштувати що-небудь суворо заборонено.
Пам'ятайте і про власну безпеку та приклад, який ви подаєте дітям: якщо сумніваєтеся в якомусь грибі або ягоді - сміливо викидайте їх з кошика.
Геніальною є банальна істина: здоров'я дорожче.
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.